Якщо очі — дзеркало душі, то мова — душа народу. А хіба може жити будь-який народ без душі, тобто без мови?
Звичайно не може…
Звичайно не може…
Цікавим та насиченим виявився мовний тиждень у Військово-морському ліцеї. Кожного дня вчителі разом із ліцеїстами дивували весь ліцейський колектив своїми творчими заходами, де ми мали змогу поринути у багатющий світ краси і принад рідної української мови.
Але на жаль, все має початок і має кінець…Кінець був феєричний!!!
Але на жаль, все має початок і має кінець…Кінець був феєричний!!!
Оцінив би сам драматург Михайло Старицький… Сьогодні штурвалом ліцейського корабля управляла вчитель Тетяна Яйченя.
А на сцені відбувалося справжнє театральне дійство, артистами якого були ліцеїсти. Не зважаючи, що в основному ролі були жіночі, хлопці перевершили самих себе. Відомі комедії, улюблені артисти і блискуча гра акторів. Ось ми бачимо яскравого колоритного Голохвастова із комедії за “Двома зайцями”… пройдисвіт, брехун, але як грає)…ліцеїст Юрченко . А як він вимовляв слова («улюбльон, аж окроп кипить…» «натиральні хвамілії», «чімпанцьке», «апальцини»…)..за животи трималися)). Неперевершеною була і Проня. Хто би сказав, що цю роль грає не вередливе дівчисько, а красень ліцеїст… Через мить на сцені справжня сварка баби Параски та баби Палажки. Все ж ті хлопчаки-артисти… душа сміялася). А хто з нас не бачив “Сватання на Гончарівці?” Отаке точно не бачив ніхто. Кумедний і опeцькуватий Стецько, який весь час щось жував – ліцеїст Ладан…гра неповторна). Уляна…дивовижне перевтілення, прекрасна гра милої української дівчини. А ще була “Кайдашева сім’я” і комедія “Мина Мазайло”, яку потрібно сприймати не очима, а серцем, де мова якраз і є одним з найважливіших показників фізичного здоров’я нації. І… нагороди грамотами та подарунками від начальника ліцею капітана першого рангу Віктора Шмигановського.
Творчі особистості працюють у Військово-морському ліцеї, творчість породжує талант, а талантів у ліцеї вистачає…всі).
Щиро дякуємо вчителям МОВИ Тетяні Яйчені, Альоні Остаповій, Тетяні Ветлинській, Іванні Дідух за те, що свято бережуть українське слово, що прививають безмежну любов підростаючому поколінню до мови своїх предків – козаків,…за прекрасний , яскравий , емоційний, перегляд шедевральних спектаклів. Низький Вам уклін і миру нам усім!