Який потрібно мати
В душі безсмертний цвіт,
Щоб хвилювати людство
І через сотні літ.
(Олександр Підсуха)
Впродовж тижня у Військово-морському ліцеї лунало щире і гаряче слово Кобзаря. Дзвеніло з уст ліцеїстів на уроках української та англійської мови і літератури . Зі стін ліцею, які були обвішані інсталяціями ліцеїстів, споглядав Шевченко, наче живий… вклали душу. А сьогодні учитель української мови Тетяна Яйченя запросила всіх до царства мудрого, сильного й мужнього слова Великого Кобзаря.
Зі сцени промовляв Тарас , – то словами жертовної материнської любові у «Наймичці» , яку прожила всім серцем і душею Людмила Коломієць (роль наймички) і разом з нею всі задіяні герої поеми…ридало небо, то словами стражденної любові до України , яку доносили ліцеїсти у поетичній естафеті- поема «Сон».
Надзвичайно зворушливий момент, коли на полотні екрану ожив Сергій Нігоян, перший загиблий герой « Небесної сотні», з уривком поеми «Кавказ»…слухали і не дихали.
Духовний гімн «Реве та стогне Дніпр широкий» виконували всі присутні в залі-це не просто вшановували пам’ять великого генія, мислителя, пророка , а всім серцем відчували його невмируще слово.
Щиро вдячні учителям Тетяні Яйчені, Альоні Остаповій та виконавцям за живе Шевченківське слово. Нехай у Ваших душах ніколи не перестає палати вогонь любові до рідної мови, до свого народу, до України .
«Дай вам, Боже, дай із неба,
Дай, чого вам більше треба,
Дай вам миру і спокою
Під могутньою рукою».