Існує притча, що коли народжується дитина- Господь благословляє її у білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудрою буде, на серце – милосердною, на руки – майстром слова діла. А цій людині Господь одночасно поклав на голову, серце, руки. Ім’я цієї людини – Вчитель.
Вже декілька днів у Військово-морському ліцеї відбувалося щось таємниче…). Ліцеїсти разом із Анастасією Куриленко зранку до вечора готувалися до чогось феноменального… і от сьогодні все стало зрозуміло…скоро День Вчителя.
Ще зранечку вчителі проводили уроки, а тепер…відпочивайте наші рідні…все це тільки для вас. . І то дарма, що за плечима роки …Такі ж юні, такі ж усміхнені, такі ж раді життю. Мені цікаво, а про що думають зараз вчителі? Мелафону в мене на жаль немає, щоб прочитати думки наших вчителів…, а хотілося б).
Слова щирої шани, сердечної вдячностi вчителям від начальника ліцею Віктора Шмигановського, вручення грамот та нагород представником штабу Військово-Морських Сил Андрієм Куриленко і …ніжні троянди). Феєричне привітання від ліцеїстів і Анастасії Куриленко…контемп(танець душі).
А ще …були сльози радості…Несподівано завітали вчорашні ліцеїсти, щоб особисто виразити свою любов до вчителів. І , де б ці діти не були, вони люблять вас і несуть у своїх серцях золотий засів, який ви засівали своїми руками день у день, з року в рік.
Любі наші вчителі, вихователі… Хай ваші очі ніколи не затьмаряться сумом, а ваше серце зігріває щира повага і любов оточуючих. Добра вам, щастя, слухняних учнів і сонячних днів. Віри, Надії, Любові!