Жовтень – це пора золотавого листя, розмаїття різнобарвних жоржин, червоних грон калини і … теплого свята – Дня працівників освіти!
Бути Вчителем– це справжнє мистецтво і натхненна праця з безліччю викликів, обрана за покликом серця.
Шановні наші Вчителі! Від душі вітаємо Вас з Вашим професійним святом. Навіть у воєнний час Ви невтомно трудитеся (…і в укритті під час повітряних тривог) – навчаєте хлопців та дівчат, відкриваєте їм дорогу у доросле життя і допомагаєте пізнавати світ, разом із теплом своїх сердець віддаєте всі свої знання та життєву мудрість, прищеплюєте людські чесноти і плекаєте любов до Батьківщини, виховуєте гідних громадян та захисників своєї країни. Завдяки Вашій кропіткій праці Ваші вихованці долучаються до тих невичерпних скарбниць знань, які допомагають їм обрати життєвий шлях, стати фахівцями своєї справи та справжніми особистостями.
Тільки у сильному, здоровому тілі дух зберігає рівновагу, і характер розвивається у всій своїй могутності.
Герберт Спенсер
Днями до наших ліцеїстів завітав офіцер групи спеціальної психологічної підготовки одного із навчальних центрів Десантно-штурмових військ Євгеній КУЗЬМЕНКО. Виступ офіцера, з поєднанням фактів із власного досвіду та ще й поетичним вкрапленням (читанням віршів українських класиків), зразу ж захопив увагу і зацікавив ліцеїстів. А говорив офіцер на дуже важливу для підлітків тему – ведення здорового способу життя.
Фізичній підготовці у нашому ліцеї приділяють велику увагу, тому що спорт – це кращий друг здоров’я, а здоров’я наших ліцеїстів завжди є на першому місці. Крім того, спорт – це джерело мотивації та позитивних емоцій, які особливо тепер дуже потрібні для фізичного та психічного здоров’я нашим хлопцям і дівчатам.
Історія нашого ліцею унікальна. Вона наскрізь прошита долями людей, які вимушено покинули Крим. Після передислокації ліцею з Севастополя в Одесу у 2014р частина особового складу і 22 ліцеїсти переїхали на материкову Україну – продовжувати службу і навчання. Незрадливі! Решту необхідного особового складу і вчителів набирали вже в Одесі з тих кримчан, які теж залишилися вірними присязі і своїм життєвим принципам. Рабів до раю не пускають! Тому колектив цілеспрямовано формувався з чесних і вільних людей своєї країни, які справами довели свої устремління.
Стежки людських доль стеляться неймовірним мереживом, зітканим із радощів, щасливих миттєвостей, часом туги та жалю…розлучень.
Отак зустрінеш на життєвому шляху добру і розумну людину– і диву даєшся: скільки мудрості, тепла , щирості та любові вміщається в цьому серці. Красива зовні і душею – наша Людмила Володимирівна КОЛОМІЄЦЬ. В 2014 році покинула рідне місто, домівку, могилу єдиного сина, який трагічно загинув, все, що було дорогим душі і серцю, переїхала на материкову Україну і прийшла працювати в наш ліцей, який також передислокувався із Севастополя в Одесу.
