Як швидко плине час, як неймовірно стрімко спливають роки шкільного дитинства…І ось уже вкотре Військово-морський ліцей провожає в доросле життя своїх вихованців. Подвір’я ліцею наповнилось батьками і рідними, представниками Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, ветеранами, волонтерами, священнослужителями.
Вітання від командувача Військово-Морських Сил ЗС України віце-адмірала Ігора Воронченка, настанова від матері ліцеїста, благословення від священнослужителів о. Олександра та о.Василя , шкільний вальс та, до хрипоти в горлі, хвилююче прощання з Бойовим прапором Військово-морського ліцею, вивезеного з окупованого Севастополя…і останнє проходження маршом по плацу такого рідного і одночасного вже чужого …сумно. А потім – вже справжній останній дзвоник цього навчального року ліцеїста Вадима Ліподата і маленької Емілії сповістив про початок нового етапу, нових сподівань та нового дорослого життя. Нехай щастить вам справжні сини України!
Життя для них, – то лиш хмаринка мрії,
Бо ж прожили на цій землі ще мало.
Та все ж, о Боже, в сили їх повір,
І не дозволь, щоб лихо їх спіткало.
Життя для них, – то лиш хмаринка мрії,
Бо ж прожили на цій землі ще мало.
Та все ж, о Боже, в сили їх повір,
І не дозволь, щоб лихо їх спіткало.